Інтер'єрні фарби: технологія нанесення
Фарбування стелі і стін - досить популярний і відносно простий спосіб зміни кольорової палітри інтер'єру і зорового сприйняття приміщення. Завдяки широкому вибору матеріалів та інструментів впоратися з цією роботою під силу навіть малярам-новачкам. Головне - грамотно підібрати фарбу, спосіб фарбування і дотримуватися технологічного процесу.
У цій статті ми розповімо про особливості інтер'єрних фарб, про підбір необхідних інструментів і матеріалів, а також розкриємо всі тонкощі в технології фарбування внутрішніх приміщень.
Вибір інтер'єрних фарб
Інтер'єрна фарба для стін і стель використовується для підсумкового декоративного оздоблення облицювального матеріалу. Вона виступає не тільки як декор, але і захищає самі стіни від багатьох зовнішніх чинників, починаючи від ультрафіолетового світла, закінчуючи комахами-шкідниками.
Сучасна фарба для стін і стель розширює можливості дизайнерів при створенні незвичайних дизайнерських проектів, недоступних до реалізації з іншими оздоблювальними матеріалами.
Тому цілком зрозумілий той факт, що домовласники намагаються уникати використання в інтер'єрі токсичних будівельних матеріалів. Це стосується і лакофарбової продукції, клієнти віддають перевагу товарам, до складу яких входять екологічно безпечні компоненти, які не мають різких запахів і не викликають алергічних реакцій.
Отже, великим попитом користуються фарби на водній основі, або воднодисперсійні, що володіють низькою емісією. Основним елементом таких фарб є акрилова, латексна смола, сополімери. Після нанесення водно-дисперсійних фарб висихання відбувається фізичним шляхом в результаті випаровування з них води. Водорозчинні фарби економічні, в середньому одного літра достатньо для фарбування 10 м2 стіни. Експлуатаційні та технічні характеристики дозволяють наносити дисперсійні фарби на різні види поверхонь, зокрема, на метал, дерево, гіпсокартон, штукатурку. Фарби мають підвищену зносостійкість, водо- і паропроникність.
Висихання фарби на поверхні відбувається протягом двох годин, а через тиждень вона повністю закріплюється. Важливо, що пофарбовані поверхні дозволяється мити і очищати без побоювання пошкодити структурний шар. Деякі види водорозчинних фарб можуть застосовуватися в приміщеннях з підвищеною вологістю, це важливо для ванних кімнат, топкових і т.д.
До переваг водно-дисперсійної емульсії варто виділити наступне:
• фарба щільно лягає на оброблювану поверхню;
• дуже швидко сохне - досить пару годин;
• стійкість до дії лугу;
• покриття не відшаровується;
• фарба безпечна для здоров'я людини і навколишнього середовища - після фарбування не треба залишати приміщення;
• відсутній специфічний запах, характерний для інших ЛФМ;
• покриття зберігає гарний зовнішній вигляд протягом 5-15 років;
• фарбуючому складу можна додати будь-який колір, додаючи в різних пропорціях спеціальні кольори - отримати потрібний відтінок можна самостійно або ручним способом.
До числа недоліків водоемульсійних фарб відносять необхідність фарбування при температурі не менше +5°С.
Залежно від типу полімеру, що входить до складу емульсії розрізняють кілька основних видів водно-дисперсійних фарб.
Гарне покриття поверхні можливо отримати застосовуючи лакофарбові матеріали належної якості. Тому до питання вибору фарби треба підійти з особливою педантичністю і відповідальністю. Відмінні результати показує фарбування стін і стель водно-дисперсійними фарбами німецької торгової марки DÜFA. Особливою популярністю у професіоналів користуються склади Superweiss і Mattlatex, спеціально розроблені для обробки житлових приміщень. Ви зможете придбати дану продукцію в нашому інтернет-магазині.
Декоративні емульсії
Декоративні фарби не так давно з'явилися на будівельному ринку. Фарбування стін і стель такими емульсіями дозволяє імітувати різні поверхні і створювати незвичайні дизайнерські ефекти. Утворюється покриття, що на вигляд нагадує камінь, оксамит, золото, срібло, шовк та інше. Існують фарби-хамелеони, які змінюють колір при різному куті освітлення.
Як правило, декоративні фарби виробляються на водній основі з різними мінеральними і полімерними добавками. Крім високих естетичних якостей є й інші плюси такого покриття:
• стійкість до стирання;
• зносостійкість;
• екологічність та безпека для здоров'я людини - емульсія дозволена до застосування в будь-яких житлових приміщеннях;
• на поверхні не осідає пил.
Для отримання задуманого ефекту маляри використовують різні інструменти і прийоми.
Інструменти і матеріали для фарбування стелі та стін
Перелік інструментів залежить від обраного способу фарбування. Обробку стін і стелі фарбуванням можна виконувати за допомогою фарбопульта, валика і кисті.
Розпилювачі використовуються при фарбуванні водоемульсійними фарбами. Цей метод істотно зменшує період фарбування, утворюється покриття без патьоків і розводів. Використання фарбопульта особливо актуально при фарбуванні нерівних поверхонь, наприклад: багетів, плінтусів, кутових стиків та ін.
Фарбопульти для фарбування стін і стель ділять на три типи: електричні, пневматичні і ручні.
Електричні фарборозпилювачі забезпечують розпилення двома способами: розпилення за рахунок низького тиску або безповітряний розпорошення. Таке обладнання зручно використовувати при виконанні висотних робіт. Основний мінус - необхідність розводити акрилову емульсію водою. Це змушує наносити кілька шарів фарби на поверхню.
Ручні фарбопульти дозволяють фарбувати до 200-250 м2 за годину роботи. Вони прості в обслуговуванні і мають низьку вартість. Недоліки конструкції - велика зернистість поверхні, що фарбується.
Пневматичні фарбопульти здійснюють розпорошення за рахунок подачі під великим тиском стисненого повітря. Продуктивність пристрою - 400 м2. Пневматичні фарбопульти найкраще підходять для фарбування стель і стін.
У побуті для фарбування найчастіше застосовують валики. Від правильності вибору цього інструменту залежить якість готової обробки.
Поради щодо вибору малярного валика:
- для створення шорсткої поверхні підійде модель з довгим ворсом, для гладкого покриття - з коротким ворсом;
- краще не використовувати поролонові валики або інструменти з велюру - вони залишають на поверхні бульбашки повітря, а матеріал витрачається нераціонально;
- для нанесення глянцевої фарби підійде валик з ворсом - до 4-х мм, для матової фарби - 4-8 мм, для фактурної поверхні - більше 8 мм;
- оптимальна довжина робочої частини валика - 150-200 мм.
У місцях, де незручно фарбувати валиком, треба використовувати плоску кисть шириною 3-7 см.
Крім перерахованих інструментів для роботи знадобляться:
• малярський скотч - для захисту граничних поверхонь від фарбування;
• лоток для фарби;
• шпатель;
• драбина;
• наждачний папір;
• поліетиленова плівка.
Підготовка поверхні під фарбування
Головне завдання підготовчого етапу - ретельна чистка поверхні і забезпечення гарної адгезії фарби з основою.
Порядок підготовки:
1. Видалити з поверхні всі старі оздоблювальні матеріали. Якщо нанесена на стелю/стіну штукатурка має великі вади, то очищення треба виконувати аж до основи.
2. Перевірити основу на наявність дефектів - горбів, сколок, виїмок і тріщин. Горби видалити наждачним папером або шпателем, інші дефекти (якщо вони не суттєві) зашпаклювати фінішним матеріалом.
3. Великі тріщини розшити і обробити шпаклівкою. Вибоїни на стелі можна заповнити монтажною піною або використовувати армуючу стрічку.
4. Залишити шпаклювальний розчин до повного висихання (близько 24 годин).
5. Місця, оброблені шпаклівкою, почистити наждачним папером і щіткою прибрати пил.
6. Перед фарбуванням стелю і стіни доцільно прогрунтувати. Маляри рекомендують використовувати ґрунтовку глибокого проникнення - такий склад утворює захисну плівку, що забезпечує хорошу адгезію і дозволяє знизити витрату фарби.
Технологія фарбування стін і стелі водоемульсійною фарбою
Відкривши тару з фарбою її треба ретельно перемішати плавними круговими рухами. Розбавити барвник водою (додають близько 10%). Якщо необхідно змінити відтінок фарби, то обраний пігмент вводиться в основу поступово. Після кожного додавання емульсія гарненько перемішується і тестується на невеликій ділянці стіни.
Фарбування стелі
Послідовність фарбування стелі валиком:
1. Виконати підготовку стін до фарбування стелі - кутові стики закрити малярським скотчем, вертикальні поверхні завісити поліетиленовою плівкою.
2. Частину фарби вилити в малярний лоток з віджимаючою сіткою.
3. Валик занурити у фарбу, розкачати його по ребристій поверхні лотка.
4. Наносити фарбу смугами шириною 50 см внахлест один на одного.
Правила нанесення фарби валиком:
• фарбування починається з дальнього від вхідних дверей кута;
• фарбу слід наносити поперек шару ґрунтовки;
• зазвичай наноситися не менше 2-х шарів фарби;
• для фарбування можна використовувати той же валик, що і для ґрунтовки;
• у винятках, коли фарба наноситися в один шар, її треба розгортати вздовж кімнати - перпендикулярно до стіни, на якій знаходиться вікно.
При роботі з ВЕ-фарбою не обов'язково чекати, коли просохне попередній шар. Можна відразу наносити наступний. Така техніка називається «мокрою».
Особливості фарбування стелі пульверизатором:
• оптимальна відстань від поверхні, що фарбується до сопла фарбопульта - 70 см;
• під час розпилення пульверизатор можна тримати на одному місці - це загрожує утворенням патьоків;
• розпилювач треба переміщати безперервно і плавно.
Фарбування стін
Фарбування стін виконується після фарбування стелі. Якщо стіни фарбуються в інший колір, треба по горизонтальній лінії, що межує з стельовими гантелями, закріпити малярський скотч.
Порядок роботи:
1. Визначити межу. Провести пензлем смугу в 5 см над підлогою, випадково опиниться під плінтусом і в інших місцях, де потрібно чітке розмежування.
2. Нанести валиком фарбу. Рухи валика безперервні, V-образні, напрямок - зверху вниз. З кожним рухом валика охоплюють нову поверхню.
3. Коли на валику не залишається фарби, пофарбовану площу треба прокатати повторно - це забезпечить рівномірний розподіл барвника без розводів.
Косметичне фарбування стін і стелі треба проводити в світлий час доби, щоб дефекти і патьоки відразу можна було побачити і усунути. Розтушовувати фарбу слід в напрямку сонячних променів - від вікна углиб приміщення.
Бордюри, окантовки і інші декоративні елементи фарбуються в останню чергу.